НАСКАКУВАТИ, КУЮ, ЄШ,
Наскакувати, кую, єш, сов. в. наскочити, чу, чиш, гл. Наскакивать, наскочить. Тут їм назустріч і коні наскочили. Стор. Не кінь наніс, але сам молодець наскочив. Ном. № 7046. Оттут би наскочить на його наглою смертю. К. ЦН. 227. Мовчи! — ткнула пані, наскакуючи. МВ. (О. 1862. III. 70).
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 520.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
НАСКАРБЛЯТИСЯ, ЛЯ́ЮСЯ, ЄШСЯ, →← НАСКАКАТИ, НАСКАЧУ, ЧЕШ,